Дарунок
(Захід України).
Середина XX ст.
нитки рослинного походження, дуте скло; нанизування;
Подароване Музею Івана Гончара в рамках проєкту «Спільний спадок». Дарувальниця Катерина Гуленко.
Ці делікатні прикраси з тонкого скла набули популярності на території України з кінця ХІХ ст. Вони також були імпортним товаром на наших ярмарках та в крамницях. Перші мануфактури, які виготовляли такі намистини започаткували судетські німці ще всередині ХVІ ст. Виробництво цих прикрас пройшло крізь довгий час історичних перипетій. Та ось в 1902 році Станіслав Горна заснував підприємство з виготовлення скляних прикрас неподалік міста Яблонец-над-Нисою, Чехія. Вже за 10 років вони також почали виготовляти ялинкові прикраси, які стали неймовірно популярними та увійшли до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.
Намиста були різних кольорів (як кольорове намисто в колекції), складалися з кількох низок, з намистин різних розмірів, з найбільшими намистинами по центру, звісно. Або ж намисто складалось з коротких низок і намистин одного розміру, як от білі “лускавки” з перламутровими переливами, що робило їх схожими на перли (як два намиста в колекції). Їх одягали попід шию поверх коралового намиста та інших. Такі намиста часто зустрічаються на старих світлинах з Буковини, Лемківщини, Покуття, Галичини.
Інформація про побутування: від фольклористки Ярини Левченко (instagram: yaryna_dron).